- розвізний
- [розв'ізни/й]
м. (на) -зно/му/-з(‘)н'і/м, мн. -з(‘)н'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розвізний — а/, е/. 1) Який здійснюється способом розвозу. 2) На якому розвозять товари покупцям. Розвізний візок … Український тлумачний словник
розвізний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання … Орфографічний словник української мови
невідкладний — а, е. Якого не можна відкладати; якого треба здійснювати, розв язувати негайно. •• Невідкла/дна меди/чна допомо/га виїзний лікар або виїзна лікарська група, що надає термінову медичну допомогу … Український тлумачний словник
нерозв'язний — прикметник якого не можна розв язати … Орфографічний словник української мови